ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1)

ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1)

1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1) відсутністю цілісних політичних концепцій; 2) нерозривним зв'язком з політичними концепціями Візан­тії; 3) релігійним і етичним характером політич­них поглядів.

2. Основними проблемами, сформульованими у творах державних і церковних діячів, літописців, були проблеми взаємовідносин світської і духовної влади та легітимності князівської влади. Сто­совно цих проблем можна виділити дві концепції:

1) «богоугодного» володаря (ігумен Феодосій), яка передбачала примат духовної влади над світською і необхідність захисту князем православної віри;

2) князівського одновладдя (митрополит Іларіон), яка передбачала сильну монархічну владу і підпорядкування церкви державі.

Легітимність князівської влади обґрунтовувалася у двох аспектах:

1) визнання династії Рюриковичів як давньоруських володарів на ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1) підставі договору між знатним правителем і народом;

2) визнання принципу старшинства у роді при наслідуванні великокнязівської влади і визнання

права вотчинного престолонаслідування по лінії старшого сина.

3. У період, коли Україна перебувала під владою Литви й Польщі, політична думка розвивалася в руслі гуманістич­ої традиції Ю. Дрогобича і С. Оріховського, а також в руслі полемічної літератури. Ю. Дрогобич займався питанням політичного прогнозування, а С. Оріховський розробив концепцію природного права, відстоював пріоритетність права і закону над рішенням королівської влади, а в останні роки життя відійшов від своїх попередніх поглядів і визнав зверхність папської влади над королівською.

Полемісти X. Філалет, І. Вишенський, М ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1). Смотрицький у контексті релігійної проблематики порушували питання демократизації церкви і суспільства, виступали проти державного і церковного абсолютизму, відстоювали необхідність дотримування королівською владою законів.

4. У період козацько-гетьманської держави політична думка України найбільш повно виявилася в контексті нових документів щодо державного устрою і міжнародних відносин України, а також поглядів просвітників про державу і церкву. До важливих правових документів козацької доби можна віднести «Березневі статті», «Гадяцький трактат», «Угоду та Конституцію» П. Орлика. У них розроблено правові основи української державної автономії під протекторатом іноземних держав (Росії і Польщі).

Якщо Гадяцька угода визначала статус органів влади на кшталт польської держави і передбачала участь у ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1) здійсненні влади різних суспільних станів (козацтва, духовенства, міщанства), то конституція П. Орлика закріпила принцип козацького республіканізму. Хоча в цій конституції були елементи розподілу влади на виконавчу, представницьку і судову, проте в силу збереження станового (козацького) принципу формування влади і відсутності ідеї громадянства вона не піднялася до рівня розвитку пізнішого європейського конституціоналізму.

5. У руслі просвітницького напряму проблеми політики розроблялись у працях Ф. Прокоповича і М. Козачинського. Ф. Прокопович розвивав стосовно Росії та України концепцію освіченого абсолютизму, згідно з якою влада монарха передана йому народом внаслідок договору, є необмеженою і вільною від договірних зобов'язань, народ не має права не тільки ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1) на повстання, а й посягати на владу правителя. М. Козачинський розробляв проблеми природного права і військової політики.



6. У політичній думці XIX—XX ст. можна виділити декілька ідеологічних і методологічних напрямів: демократично-народницький, соціал-ліберальний, консервативний, націоналістичний, націонал-державницький, націонал-комуністичний.

7. Для демократично-народницького напряму характерні такі ідеологічні елементи:

1) визнання народу рушійною силою історичного процесу;

2) розуміння українського народу як окремої етнокультурної одиниці;

3) обгрунтування ідеї народоправства у вигляді народної демократичної республіки;

4) ідея федеративного устрою України;

5) ідея державної автономії України в складі федератив­ної Росії чи інших федеративних союзів;

6) надання переваги колективним формам власності.

Представниками цього напряму можна вважати М ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1). Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, Р. Лащенка і С. Шелухіна.

8. Лібералізм в Україні містив як власне ліберальні ідеї, так і ідеї соціалізму (переважно прудонівського типу), а також ідеї народницької ідеології. До основних ідей українського лібералізму можна віднести:

ідею пріоритету політичних і громадянських прав особи над державою і нацією,

ідею конституціоналізму і правової держави, ідею державної автономії України в складі Російської федерації,

ідею самоврядування,

ідею національного розвитку на грунті загальнолюдських цінностей.

Представниками цього напряму були М. Драгоманов і Б. Кістяківський.

9. Український консерватизм грунтувався на ідеях:

1) домінуючої ролі держави в національному і соціаль­ному розвиткові;

2) монархічної форми державного правління;

3) територіального патріотизму ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1);

4) пріоритетності приватної власності;

5) провідної ролі аристократії у державотворчому процесі;

6) вирішальної ролі моральних і релігійних чинників у суспільному поступові.

Теоретики українського консерватизму дотримувалися різних поглядів стосовно майбутньої форми держави. В. Липинський обгрунтував концепцію трудової легітим­ної монархії, С. Томашівський — клерикальної монархії, а В. Кучабський — мілітарної монархії.

10. Націоналістичний напрям започаткував М. Міхновський ідеями про національну незалежність України, необхідність силових методів для досягнення визвольних цілей, етнічний принцип формування нації.

11. Д. Донцов сформулював засади ідеології інтегрального (чинного) націоналізму, для якого характерними були волюнтаризм, антидемократизм і елітарність кастового характеру.

12. М. Сціборський, спираючись на ідеологічні засади Д. Донцова, розробив доктрину нового націоналізму — націократії, сутність якої зводилася до ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1) необхідності забезпечення панування нації у власній державі з допомогою влади соціально-корисних верств України.

13. Представники національно-державницької ідеології обгрунтували принцип самовизначення нації в етнічних кордонах у формі національно-демократичної держави.


documentahgzept.html
documentahgzmab.html
documentahgztkj.html
documentahhaaur.html
documentahhaiez.html
Документ ВИСНОВКИ. 1. Розвиток політичної думки княжої доби характеризується такими ознаками: 1)